Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Посилання, описи та регламенти на позашляхові заходи інших клубів
Правила форуму
Будь-яка комерційна діяльність тільки в Куплю-продам
RB
Повідомлень: 3
З нами з: 24 вересня 2012, 18:32
Ім'я: Ярослав
Авто: Ходжу пішки

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення RB »

Доброго дня, шановні! Для кого ви лишили сміття після ваших покатушок?
uncletafuk
Повідомлень: 168
З нами з: 25 березня 2009, 16:39
Звідки: Тернопіль
Контактна інформація:

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення uncletafuk »

RB писав:Доброго дня, шановні! Для кого ви лишили сміття після ваших покатушок?
Поскільки з табору їхав передостаннім, то можу сміло заявити, що усе сміття зібране в мішки, за якими Орест bobikus заїде з причіпом. Більше того, учасниками власноруч прибрано два водоспади (сміття також зібрано в мішки, і у звязку із значною його кількістю, залишене в мішках для вивозу машиною з причіпом.)
Аватар користувача
ярко
Повідомлень: 528
З нами з: 21 січня 2010, 12:44
Ім'я: ЯРКО
Авто: TLC 78 3.0TD KZ-TE BFG AT 33" WARN білий, TLC 78TD KZ-TE BFG AT 33" чорний
Звідки: ЛЬВІВ
Контактна інформація:

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення ярко »

RB писав:Доброго дня, шановні! Для кого ви лишили сміття після ваших покатушок?
Ой пане Славку щось ви того,ну ГОНИТЕ на порядних хлопців,знаю з досвіду-жоден джипер на дозволить собі того,що ви написали ;)
любов керує світом. якщо любов не можна реалізувати - погано тим, хто знаходиться біля Вас...
FasT
Повідомлень: 3
З нами з: 24 вересня 2012, 20:28
Ім'я: Yuriy
Авто: UAZ

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення FasT »

uncletafuk писав:
RB писав:Доброго дня, шановні! Для кого ви лишили сміття після ваших покатушок?
Поскільки з табору їхав передостаннім, то можу сміло заявити, що усе сміття зібране в мішки, за якими Орест bobikus заїде з причіпом. Більше того, учасниками власноруч прибрано два водоспади (сміття також зібрано в мішки, і у звязку із значною його кількістю, залишене в мішках для вивозу машиною з причіпом.)
Пригадую, що у Ореста пропали гальма при останній поїздці, скоріш за все у цьому і затримка.
А сміття й справді усе прибрали!!!
Аватар користувача
bobikus
Повідомлень: 272
З нами з: 17 квітня 2011, 11:08
Ім'я: Орест
Авто: 469
Звідки: Київ

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення bobikus »

Ну що, перевал взято, з чим всіх вітаю!

Друзі, дуже дякую всім за участь! Було неперевершено!

Фотозвіти трішки згодом, тільки щойно добрався додому.
RB писав:Доброго дня, шановні! Для кого ви лишили сміття після ваших покатушок?
Доброго дня. Сміття під час покатушок не було, сміття у таборі зібрано у мішки та огороджено. Як тільки відремонтуюсь після серйозної поломки - заберу. Поки не можу, машина без гальм, на недоприводі недоїду, він у мене з низьким клімаксом ;). Думаю, в кінці цього - на початку наступного тижня обов'язково приберу це а також мішки з водоспадів.

І дозвольте ще додати, якщо вже підняли таку "болючу" тему. Насправді зараз сміття на полянці нічим не більше ніж було до приїзду "шановних джиперів". Я особисто перед тим як повідомити координати табору вивіз звідти на звалище 4 великі мішки сміття, яке, до речі, не було спаковане і огороджене як зараз а розсипане на території кількох акрів. Вибачте за цікавість але дуже вже кортить запитати - судячи з того, що не знаєте про мою поломку, ви були не з нами і судячи з оперативності відписки - ви місцевий. Якщо це так, або навіть ні, то дайте відповідь на 2 питання:

- чому Ви не переймалися про сміття до нашого приїзду, адже його було зовсім не менше?

- чому Вам було легше стратити бензин на мінімум 6 км по поганій дорозі, потім знайти десь інтернет, після чого зареєструватися на форумі і написати тут це повідомлення, аніж просто забрати 3 пакунки сміття?!

P.S. Якщо би хтось з колег мав бажання забрати сміття раніше - забезпечу пальним та причепом.
uncletafuk
Повідомлень: 168
З нами з: 25 березня 2009, 16:39
Звідки: Тернопіль
Контактна інформація:

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення uncletafuk »

Для любителів почитати кілька слів від мене.

Вирішили ми спробувати поїхати, тим більше, що присутня культурна програма, та і відстань від дому мінімальна, ближче Карпат немає.
В середу 19-го вересня заледве вдалось швидше вирватися з роботи, покидали речі в наспіх зібрану, але толком не відрегульовану машинку і поскакали. До стартового табору нам 198км, з яких 150км повністю селами з розбитим асфальтом, та коровами, яким до лампочки дорожня розмітка. Прибули затемно, без пригод. Зустрічали нас традиційними для нас фразами: «з Тернополя ? На Волинянці ? Не може бути.» Табір нас приємно здивував, можна навіть сказати шокував: тут і бочка халявного пива, повноцінний туалет, річка, навіси від дощику, ще й обгороджений по периметру. Погода нас не довго балувала, не встигли і годинки посидіти біля вогника як почався дощик. Я спочатку йому зрадів, бо пилюки дуже не люблю, але з кожною годиною радість покидала мене, поскільки перспектива ночувати в мокрій палатці не може викликати приємних вражень. Але організатори нам дозволили розташувати палатку під одним із наметів, так що цю ніч і надалі ми хоча б ночували в сухому.
Зображення

День 1. Вступ.
Дощик накрапував усю ніч, і навіть не думав припиняти дошкуляти нам і наранок. Добре, що на усі дні табір залишався в одному місці, і в таборі залишались люди, тому не було потреби кожного разу збирати речі, і ламати голову як втиснути увесь цей хлам в цю кібітку на колесах. Познайомитись з іншими учасниками нам особливо не вдалось, бо через дощик усі сиділи у своїх наметах. Рушили. Перший день суто туристичний, із відвідуванням безлічі місцевих пам’яток. Орест-організатор водив колону по джерелах мінеральної водички, до мертвого озера та водоспадах
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
По дорозі до одного з водоспадів навіть подолали широку, але не глибоку гірську річечку.
Зображення
Але найбільше запам’яталася недобудована ГЕС.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
В табір вернулися надвечір, втомлені, поскільки дощик не припинявся цілий день, і залишив нас без сухих речей.
Востаннє редагувалось 24 вересня 2012, 23:20 користувачем uncletafuk, всього редагувалось 1 раз.
uncletafuk
Повідомлень: 168
З нами з: 25 березня 2009, 16:39
Звідки: Тернопіль
Контактна інформація:

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення uncletafuk »

День 2. Генеральна репетиція.
Дощик усе ще не здавав позицій, і ми поснідавши рушили по програмі другого дня в Тустань.
Зображення
Зображення
Зображення
Орест організував нам екскурсію з гідом, а по дорозі назад ще й в музей зводив.
Зображення
Маршрут все ще залишався туристичним… Наступний пункт програми – гірський монастир, по дорозі до якого треба було подолати річку Стрий. Чимала така річечка! Трохи повноводна, трохи з течією. Особливо після дощику. Варто зазначити, що рації у нас не було. Поглянувши як УАЗи спокійно перебираються по воді глибиною в півколеса, рушаємо за ними в брід. Притримуватись якихось орієнтирів на воді важно, поскільки вода блін вся однакова, що зліва, що справа. Як виявилося ми взяли трохи лівіше, де було всього трошки глибше. Але в поєднанні з течією та малою вагою машинки, цього вистачило щоб ми відправились в своє перше плавання.
Зображення
Зображення
Хвильки водички грайливо пошльопували поверх капоту, двигун почав працювати без навантаження, ніби на нейтралці, а зусилля на кермі впало до нуля. Причому крутити кермо можна було від упору до упору просто так, автомобіль, е-е-е, тобто човен, усе одно на повороти керма не реагував. Але поступово в салон, тобто на борт, почала прибувати водичка, колеса почали доставати до якихось камінчиків на дні, і наш човник згадавши, що він усе таки автомобіль, гордо вирулив на берег. Вражень та емоцій описувати я небуду, поскільки словами це виразити неможливо. Оговтавшись їдемо дивитися монастир
Зображення
Зображення
І повертаємося на цю ж переправу. Цього разу вирішуємо більше не випробовувати удачу, та прив’язуємося до УАЗу з написом «ВЕЗДЕХОД» на капоті. УАЗ з легкістю тагне нас через воду до тих пір, поки наше авто знову не вирішило приміряти роль човника. Тоді наш тягач почало розвертати, але він справився, за що йому щира подяка. Після таких маневрів нашу автівку охрестили прізвиськом «Поплавок». Та природа не прощає помилок непідготовленим, і повністю стандартний УАЗ Патріот виходить з ладу та зі строю. Лопаті вентилятора обрізало об воду і машина кипить. Уламками пробило радіатор. Але вже до кінця наступного дня УАЗ Пуха був у таборі на ходу, хоч і з пробитою прокладкою ГБЦ.
Далі заїхавши на ще одне джерело мінеральної водички, вирушаємо на останній пункт сьогоднішньої програми – скелі Довбуша. Дріб’язковий по складності маршрут погода ускладнила, і тут почалися перші «тягни-штовхай». Але взагалому усі піднялися.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Походили, поїли, пофотографувалися і вже після заходу сонця вирушили в табір. Мабуть усі вже бачили перед собою табір, теплу їжу та вогник, і не дуже хотіли возитися з машинами, які відчували труднощі на цьому маршруті. І сівший поперек колії Патріот Макса дві машини просто об’їхали і зникли в темряві. Ох непроста це робота, тягнути Волинянкою Патріота. Та ми витягнули. Двічі. Далі вже без особливих пригод повернулися в табір. Дощик завершився ще вдень, і на кінець усі змогли зібратися біля вогнища, де Татарин вгощав усіх шурпою.
uncletafuk
Повідомлень: 168
З нами з: 25 березня 2009, 16:39
Звідки: Тернопіль
Контактна інформація:

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення uncletafuk »

День 3. Отримали те що хотіли.
В цей день головним завданням було взяти штурмом перевал Бобікуса, та виїхати на г. Парашка. Перед тим заїхавши на 2 водоспади з метою пофотографуватись (ой, я хотів сказати поприбирати).
Зображення
Зображення
Ще до основного маршруту в нас обірвало задній правий амортизатор (моя вина, кепсько приварив). Та якщо без відірваної деталі машина їде, значить ця деталь була явно зайвою. Тому демонтувавши половинки амортизатора їдемо (тобто скачемо) далі. Знову варто подякувати організатору, що забезпечив доставку запчастин в табір. Ввечері амортизатори для нас, та натяжний ролик на Патріот і щітки генератора на УАЗ вже були в таборі. А тим часом маршрут все ускладнювався
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
і це добре, бо поки траса проста - усі летять по ямах та каміннях немов спішать на безплатні пиріжки (гонщеги так їх). Звичайно я мушу вибачитися, що стримував усю колону, але ж це не змагання на швидкість щоб так летіти. А далі з кожним кілометром дистанція ставала усе цікавішою і гонщеги зовсім зупинилися, бо настав час для уліток (равликів), адже природжений повзати літати не може, зато як повзає….
Зображення
Зображення
Зображення
Перша машина Бобікуса вибралась на перевал ще по траві десь о 16-й годині. Наступні машини вже увесь підйом тягнулись лебідкою, та після них трави вже майже не залишилось.
Зображення
Зображення
А далі усе застопорилось… Почалось з того, що Нивка Татарина не розділила жаги гордого наїзника до підкорення вершин, і в пориві азарту під заохочення натовпу фразами: «не газуй» залишилась без заднього приводу. Загальними зусиллями заштовхали Нивку в кишеньку, де вона простояла поки перевал не штурмувала остання машина.
Зображення
Наступним ішов УАЗ Патріот на абсолютно безтолковій для такої місцевості гумі, ніяк не хотів їхати і пошкодив лебідку. На поміч під’їхав Viton на Нивці, і через блок почав повільно тягнути бегемота з болота. Аж поки у бегемота не роззулися копита, е-е-е, тобто розбортувалось колесо. І перетворився бегемот у нерухомість. Та джипери не здавались, і почерзі змінюючи на Нивці акумуляторні батереї, що висмоктувались за лічені хвилини, таки витягнули Патріота на більш-менше рівне місце для заміни колеса. Після чого було прийнято рішення не залишати татар наодинці з гуцулами, і відправити Патріота вниз для компанії татарській Нивці. Тим часом львівський УАЗ не дочекавшись своєї черги рвонув в об’їзд пробки по ще складнішому підйомі, і таки витягнувся лебідкою паралельним маршрутом. До того часу Нивка Vitonа втомившись тягнути одного з бегемотів вирішила перепочити та залишитися на перевалі на ночівлю.
Зображення
А щоб водій не опирався, Нивка позбавила його можливості керувати собою шляхом поломки рульового редуктора. Відтягнувши чергову підбиту машинку вбік, колона продовжила штурм перевалу. І ось він настав - священний момент для мене, коли не треба нікуди спішити, не треба летіти, бо настав час повзати, настав час просто повернути ключ на старт і відчути задоволення….від керування равликом. «Поплавок» не бажав витрачати час на якісь там процедури з лебідками та тросами, і в черговий раз нагадав, що кілька чоловік заміняють T-max 6500. Одним словом, підкоривши вершину за дві чи три хвилини, я залишив «Поплавок» на вершині та спустився проводити розтин без анестезії на Нивці Vitonа. Демонтувавши рульовий редуктор ми помітили, як впливає тягар відповідальності на нервову систему Ореста Бобікуса. Тому не будемо його засуджувати. Останні машини витягувались на перевал і на кінець колона воз’єдналась на вершині в 23-й годині. Накінець можна відправлятись у табір, адже про підйом на Парашку вже і мови бути не може. І ось ми рушили, адже далі дорога вниз, а вниз завжди легше, і проїхали ми кілька метрів поки в раціях не прозвучало: «сиджу на обох мостах, колеса в повітрі». Схоже що сімексоподібні колеса слабо реалізовують тягове зусилля поки знаходяться в повітрі. Та виявилось що лебідка на бампері Бобікуса виконує роль прикраси, як і гальма на ступицях. Бо ні одне ні друге не працює. Змирившись з фактом, що у табір повернемось уже в неділю, ми просто чекали поки копирсаються спередуідучі машини. А потім разом з УАЗами на вояках демонстрували які переваги надають бортові редуктори.
Зображення
Спустившись по камінчиках униз, колона рушила в путь по нормальній дорозі, поки шлях не загородив шлагбаум. Швидко знайшли злегка заболочений об’їзд, який так же швидко розмісили до стану сильно заболоченого. Поломки і надалі переслідували нашу колону. Ще один УАЗ залишився без заднього приводу. А далі був охоронець природного парку з абсолютно німим обличчям, наче побачив НЛО а не групу джипів. Наступні пункти - це село, асфальт, АЗС і табір. В таборі легкий перекус, похвалилися хто та що відламав у своїй машині. Деякі екіпажі поїхали відразу додому, та більшість все ж залишились ночувати. З’ясувалось, що передньопривідна Нивка Татарина залишилась вже і без переднього приводу, і тепер має колісну формулу 4х0. Та взагалому усі добрались до місць ночівлі……окрім Нивки Vitonа…… вона зараз десь там… високо у горах…стоїть одна….у темряві….наодинці…..
uncletafuk
Повідомлень: 168
З нами з: 25 березня 2009, 16:39
Звідки: Тернопіль
Контактна інформація:

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення uncletafuk »

День 4. Повернення додому, або порятунок потопаючих ….
Ранок. Усі збираються, роз’їжджаються по домах. Ми монтуємо доставлений нам амортизатор, підкручуємо ще деякі гайки і теж вирушаємо. Але зовсім не додому. Чому так ? Можливо треба запитати в організаторів міроприємства. А ще тому, що порятунок потопаючих не має бути справою рук самих потопаючих. А ще тому, що існують поняття взаємовиручки та взаємодопомоги. А ще тому, що не можна отак просто взяти і поїхати, залишивши друзів наодинці. Кілометри асфальту намотуються на одометр, а ми розуміємо, що сьогодні не скоро повернемось додому. Зустрічаємось із Vitonом на з’їзді з траси Київ-Чоп, куди йому доставили справний рульовий редуктор, і вирушаємо по вчорашніх слідах назад, в район бойових дій. Проїжджаючи мимо охоронця бачимо вираз його обличчя, на якому написано, що він усвідомив, що вчорашні джипи йому зовсім не приснилися. Перед шлагбаумом нас зупиняє лісничий із рушницею на плечах та тикає нам посвідченням:

Л. – хлопці, ви куда ?
Я. – (достаю навігацію і показую крапку на генштабівській карті) – сюда.
Л. – шо вам там треба ?
Я. – їдемо забирати машину, яка там зламалася. Ось веземо запчастини (показую рульовий редуктор).
Л. – я знаю де то є, туда нема дороги.
Я. – вуйку ми вчора там були, не вірите ідемо з нами.
Л. – а через шлагбаум як проїхали ?
Я. – який шлагбаум ?
Л. – отой (показує на шлагбаум).
Я. – ми не їхали через шлагбаум.
Л. – (чути скрип мізків, бачить сильно заболочений, розмішений об’їзд в кущах) – а через болото як проїхали ?
Я. – яке болото ?
Л. – отево (показує на розбитий об’їзд).
Я. – вуйку та то дорога, де ви бачите болото ?
Л. – так там перекопано.
Я. – вуйку нічого не знаю, вчора сюдою їхали.

Для лісничого це вже занадто, достає телефон і дзвонить до охоронця. Viton поспілкувавшись з охоронцем, пояснив що і як, і врешті-решт лісничий дозволив нам проїхати, але залишився подивитися що ми будемо робити. Сідаю в «Поплавок», ключ на старт, прилади оживають, сигналізуючи повну готовність техніки до виконання місії, важелі управління трансмісією переводяться у відповідні положення – менше хвилини і «Поплавок» по ту сторону шлагбаума. Вираз обличчя лісничого треба було бачити. Він тільки що усвідомив, що стільки років ходив пішки, тому що вважав що для легкових автомобілів тут непроходимо, а тепер усвідомив що можна було б просто їхати.

Л. – мені б таку машину для роботи.
Viton. – ну так дзвоніть і кажіть хай вам начальство купить. А тоді прийдете до нас, і ми скажемо вам що з нею треба зробити щоб вона їхала….

Продовжуємо наш шлях аж поки не впираємось у підніжжя гори, де вчора спускались по чималих валунах. Підніматися тут машиною немає сенсу, поскільки це займе більше часу, ніж пройти останні пару сотень метрів пішки. Беремо запчастини, деякі інструменти, залишаємо «Поплавок» внизу та піднімаємось на перевал, де нас чекає Нивка.
Зображення
Воз’єднання господаря та машини відбулось. Ставимо редуктор на місце, і не без допомоги лебідки беремо штурмом залишок підйому на перевал. Далі спускаємось по камінчиках до «Поплавка» і разом вертаємось до шлагбаума. «Поплавок» в черговий раз об’їжджає шлагбаум без зусиль, а Нивка не розділила оптимізму «Поплавка» щодо складності маршруту, і вирішила скористатися допомогою лебідки.
Зображення
Виїхавши на трасу Київ-Чоп провели типовий джиперський ритуал по збільшенні тиску повітря в шинах, перекусили на АЗС в Стрию
Зображення
Та попрощавшись роз’їхались по домах.

P.S. Всі ми люди, робіть висновки….

P.P.S. На перевалі знайшли налобник. Кастрюлю хлопців із Sang Yonga і той налобник віддали Vitonу, якось зв’яжетесь у Львові.
Аватар користувача
іллі4
Повідомлень: 867
З нами з: 02 лютого 2009, 10:00
Ім'я: Іллі4
Авто: Fiat diablo 1,9 mjtd maxi
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення іллі4 »

суперовий звіт!
прикольна покатуха вийшла!
active-style.com.ua
RB
Повідомлень: 3
З нами з: 24 вересня 2012, 18:32
Ім'я: Ярослав
Авто: Ходжу пішки

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення RB »

bobikus писав:
Доброго дня. Сміття під час покатушок не було, сміття у таборі зібрано у мішки та огороджено. Як тільки відремонтуюсь після серйозної поломки - заберу. Поки не можу, машина без гальм, на недоприводі недоїду, він у мене з низьким клімаксом ;). Думаю, в кінці цього - на початку наступного тижня обов'язково приберу це а також мішки з водоспадів.

І дозвольте ще додати, якщо вже підняли таку "болючу" тему. Насправді зараз сміття на полянці нічим не більше ніж було до приїзду "шановних джиперів". Я особисто перед тим як повідомити координати табору вивіз звідти на звалище 4 великі мішки сміття, яке, до речі, не було спаковане і огороджене як зараз а розсипане на території кількох акрів. Вибачте за цікавість але дуже вже кортить запитати - судячи з того, що не знаєте про мою поломку, ви були не з нами і судячи з оперативності відписки - ви місцевий. Якщо це так, або навіть ні, то дайте відповідь на 2 питання:

- чому Ви не переймалися про сміття до нашого приїзду, адже його було зовсім не менше?

- чому Вам було легше стратити бензин на мінімум 6 км по поганій дорозі, потім знайти десь інтернет, після чого зареєструватися на форумі і написати тут це повідомлення, аніж просто забрати 3 пакунки сміття?!

P.S. Якщо би хтось з колег мав бажання забрати сміття раніше - забезпечу пальним та причепом.
Доброго дня!

Я переймався сміттям і до вашого приїзду і після нього, і завжди буду ним перейматись. Але прийшовши на водоспад хтось (а я вже знаю хто) ретельно (навіть з дровами) поприбирав біля Гуркало. Я займаюсь пішохідним туризмом тому навіть донести 1 Ваш мішок було б складно. 2 роки тому проводились змагання з пішохідного туризму зі стартом біля водоспаду Гуркало і ми також їх розпочали з прибирання території. Але бидло смітить швидше і більше, ніж ми прибираємо. Дякую Вам за роботу, але хочу зауважити, що зараз вовки починають набирати вагу до зими і за декілька днів ці чемно залишені сміттєві мішки можуть бути розтягані на декілька акрів і від прибирання не залишиться і сліду. Дякую.
Аватар користувача
bobikus
Повідомлень: 272
З нами з: 17 квітня 2011, 11:08
Ім'я: Орест
Авто: 469
Звідки: Київ

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення bobikus »

RB писав:
Доброго дня!

Я переймався сміттям і до вашого приїзду і після нього, і завжди буду ним перейматись. Але прийшовши на водоспад хтось (а я вже знаю хто) ретельно (навіть з дровами) поприбирав біля Гуркало. Я займаюсь пішохідним туризмом тому навіть донести 1 Ваш мішок було б складно. 2 роки тому проводились змагання з пішохідного туризму зі стартом біля водоспаду Гуркало і ми також їх розпочали з прибирання території. Але бидло смітить швидше і більше, ніж ми прибираємо. Дякую Вам за роботу, але хочу зауважити, що зараз вовки починають набирати вагу до зими і за декілька днів ці чемно залишені сміттєві мішки можуть бути розтягані на декілька акрів і від прибирання не залишиться і сліду. Дякую.
Тепер все зрозуміло. Дякую Вам за поради та турботу. Спробую забрати все якомога швидше!
Аватар користувача
myshketer
Повідомлень: 2289
З нами з: 04 липня 2009, 13:35
Ім'я: Андрей
Авто: будка для гбо

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення myshketer »

RB писав: Доброго дня!

Я переймався сміттям і до вашого приїзду і після нього, і завжди буду ним перейматись. Але прийшовши на водоспад хтось (а я вже знаю хто) ретельно (навіть з дровами) поприбирав біля Гуркало. Я займаюсь пішохідним туризмом тому навіть донести 1 Ваш мішок було б складно. 2 роки тому проводились змагання з пішохідного туризму зі стартом біля водоспаду Гуркало і ми також їх розпочали з прибирання території. Але бидло смітить швидше і більше, ніж ми прибираємо. Дякую Вам за роботу, але хочу зауважити, що зараз вовки починають набирати вагу до зими і за декілька днів ці чемно залишені сміттєві мішки можуть бути розтягані на декілька акрів і від прибирання не залишиться і сліду. Дякую.
Если потребуется помощь в вывозе собранных вами мешков с мусором - смело пишите на форуме, всегда найдутся энтузиасты, готовые забрать их. Достаточно подвесить эти мешки на какое-то дерево (чтобы волки не добрались ;) ) и скинуть на форум координаты.
Аватар користувача
bobikus
Повідомлень: 272
З нами з: 17 квітня 2011, 11:08
Ім'я: Орест
Авто: 469
Звідки: Київ

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення bobikus »

myshketer писав: Если потребуется помощь в вывозе собранных вами мешков с мусором - смело пишите на форуме, всегда найдутся энтузиасты, готовые забрать их. Достаточно подвесить эти мешки на какое-то дерево (чтобы волки не добрались ;) ) и скинуть на форум координаты.
bobikus писав: P.S. Якщо би хтось з колег мав бажання забрати сміття раніше - забезпечу пальним та причепом.
Координати табору в темі.
Kompas
Повідомлень: 191
З нами з: 15 листопада 2009, 20:25
Авто: Недопривідні ТЗ
Звідки: Тернопільський штурман

Re: Перевал Бобікуса або Бобікус Трофі

Повідомлення Kompas »

Від себе хочу подякувати Bobikusu за надзвчайно високий рівень організації заходу. Все було просто супер. Чи не єдиним прорахунком було те, що в четвер ввечері на вмикачі дощу OFF не нажали і один вечір для посиденьок біля вогню було втрачено. :D Хоча, можливо це був такий задум, тоді прошу пробачення. Дякую всім хто був за чудово проведений разом час. Сподіваюсь на подальші зустрічі

А мало не забув, може в когось є відео нашого запливу - поділіться.
Відповісти