Двадцятилітровий Cтандарт

Хайджеки, сандраки, компресори, туристичне спорядження, одяг, провіант, технології виживання
Аватар користувача
Volodymyr
Засновник Клубу «Львів 4×4»
Засновник Клубу «Львів 4×4»
Повідомлень: 6912
З нами з: 28 серпня 2002, 16:56
Ім'я: Володимир
Авто: Toyota Land Cruiser 60 (HJ60LG-KW•1982), 33x12.5xR15
Звідки: Ukraine, Lviv
Контактна інформація:

Двадцятилітровий Cтандарт

Повідомлення Volodymyr » 10 квітня 2016, 14:13

У 1936 році німецька армія оголосила конкурс на створення нової каністри для зберігання і транспортування палива. В результаті був створений універсальний контейнер, шедевр промислового дизайну, за допомогою якого вигравали військові кампанії і який виготовляється до сьогодні.

canister_20L_01.jpg


Попередні каністри представляли собою паралелепіпеди, з плоскими стінками, звареними між собою по кутах, або штампованими з одного листа металу і привареними донцями. Ручки, як правило, представляли собою або вигнуті смуги металу, або дротові петлі. Такі каністри були незручними в перенесенні, різали руки, чіплялися кутами до того ж нещадно текли.

canister_20L_02.jpg
canister_20L_02.jpg (17.68 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_03.jpg
canister_20L_03.jpg (75.05 Кіб) Переглянуто 1515 разів


Головний інженер компанії "Мюллер" з міста Швельм, Північний Рейн-Вестфалія, запропонував неймовірно продуманий і технологічний проект каністри, який вирішив взагалі всі були проблеми.

canister_20L_04.jpg
canister_20L_04.jpg (48.79 Кіб) Переглянуто 1515 разів


Wehrmachtkanister вміщала рівно 20 літрів і важила 4 кілограми. Каністра мала сплюснуту форму і зварювалася усього одним швом з двох штампованих половин з закругленими кутами. Зачепитися такий за що-небудь досить важко. Виштамповка на бічних сторонах не тільки підвищувала жорсткість, але і слугувала своєрідним радіатором та знижувала ризик перегріву вмісту. Спочатку виштамповка була простою хрестоподібної форми, пізніше вона була змінена і набула свою стандартну форму.

canister_20L_05.jpg
canister_20L_05.jpg (52.89 Кіб) Переглянуто 1515 разів


Виступ в задній частині слугував повітряною кишенею, надаючи каністрі позитивну плавучість. Висока горловина дозволяла обходитися без воронки, а кришку можна було відкрити рукою, не вдаючись до спеціальних інструментів. Завдяки трьом ручкам зверху один солдат міг переносити чотири порожні каністри одночасно, дві повні або легко передавати по ланцюжку.

canister_20L_06.jpg
canister_20L_06.jpg (33.52 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_07.jpg


Загалом, нова каністра швидко завоювала популярність і до 1939 року стала стандартною тарою Вермахту, що використовувалася для транспортування не тільки палива, але і води, олив та інших рідин. Для полегшення ідентифікації вмісту каністри малювали в різні кольори.

canister_20L_08.jpg


У 1940 році США і Великобританія отримали перші зразки німецьких каністр. І якщо англійці прозаїчно захопили кілька примірників у Франції (давши їй, до речі, своє, тепер уже навічно прилипле назву, jerrycan), і досить швидко запустили у виробництво її точну копію, то у американців з каністрою трапилася ціла епопея.

У 1939 році американський інженер Пол Плейсс закінчував роботу за контрактом в Німеччині. Мабуть, поспішати з поверненням йому було не треба, тому що він задумав здійснити автопробіг з Німеччини аж до Індії. Плейсс умовив свого німецького колегу приєднатися до нього, купив автомобільне шасі і побудував кузов, пристосований для тривалої подорожі. В останній момент мандрівники виявили, що у них немає тари для аварійного запасу води, і німецький інженер просто поцупив три каністри зі складу. Коли пробіг вже добігав кінця, німцеві довелося повернутися на батьківщину, і Плейсс доїхав до Калькутти на самоті, звідки, залишивши машину, відправився до Філадельфії. Мабуть, німецька каністра справила на інженера враження, так як вдома він спробував зацікавити нею офіційні особи. Але словесні описи і малюнки нікого не вразили, і Плейсс був змушений зайнятися організацією перевезення в Америку свого залишеного в Індії автомобіля.

У 1940 році каністра нарешті опинилася на американській землі. Військові оглянули каністру, але вирішили, що вона нічим не краща за американську сорокапятілітрову тару.
Трохи пізніше, втім, американці запустили у виробництво німецьку каністру, творчо її переробивши. Замість двох половин американська каністра робилася з одного штампованого листа з прикріпленими днищем і верхньою частиною.

canister_20L_09.jpg
canister_20L_09.jpg (41.23 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_10.jpg
canister_20L_10.jpg (28.9 Кіб) Переглянуто 1515 разів


Горловина була ширше і вимагала воронки для заправки. Кришку панелі замінили на гайку, що вимагає спеціального інструменту. Таку каністру було легше мити, вона швидше спустошувалася і наповнювалася, але через велику кількість швів нещадно текла, і в результаті не отримала широкого розповсюдження в Армії США.

Всю важливість якісної тари для пального війська Союзників усвідомили під час бойових дій в Північній Африці.
Паливо стало одним з найважливіших факторів, що визначали успішність бойових операцій.

Інспекція, яка перевіряла тилову організацію армії Монтгомері, виявила, що втрати палива через недосконалість тари сягать 40%. Бензин перевозився з узбережжя на армійські бази залізницею в 200-літрових бочках, після чого розливався по двадцятилітрових "паливним бляшанках", що споконвіку використовувалися для зберігання побутового гасу. У таких банках паливо перегрівалося, проливалося, текло крізь шви що розходились.

canister_20L_11.jpg


Англійська бригадний генерал і історик Дезмонд Янг писав: "Той, хто не служив в пустелі, не може усвідомити, наскільки різниця між повним і частковим успіхом залежала від найменшої - і найгіршою - частини нашої екіпіровки".
Не дивно, що одним з найцінніших і бажаних трофеїв для англійців були саме німецькі каністри - за ними полювали спеціально.

До 1943 року англійці розгорнули масове виробництво, і на початку року в Північну Африку оперативно доставили два мільйони каністр. Аж до кінця війни саме англійці виробляли каністри для армій союзників. Всього було виготовлено 21 мільйон англійських "німецьких бляшанок".

В результаті німецька каністра виготовлялась практично у всіх країнах-учасницях війни і виготовляється до нині. Вона є, мабуть, найпоширенішою тарою для палива, змінившись лише в незначних деталях і зберігши свій, ставший класичним дизайн.

Фотографії виробництва каністр на заводі "Muller" в кінці п'ятдесятих років.

canister_20L_12.jpg
Прес для штампування половин каністри
canister_20L_12.jpg (65.32 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_13.jpg
Прес для штампування половин каністри
canister_20L_13.jpg (67.69 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_14.jpg
Зварювання
canister_20L_14.jpg (83.68 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_15.jpg
Обробка шва
canister_20L_15.jpg (73.33 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_16.jpg
Виготовлення ручок
canister_20L_16.jpg (88.33 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_17.jpg
Встановлення ручок
canister_20L_17.jpg (81.82 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_18.jpg
Встановлення корка
canister_20L_18.jpg (88.44 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_19.jpg
Ґрунтування
canister_20L_19.jpg (77.81 Кіб) Переглянуто 1515 разів


canister_20L_20.jpg
Фарбування
canister_20L_20.jpg (76.29 Кіб) Переглянуто 1515 разів


(с) http://rusjev.net/2015/05/08/dvadtsatil ... -standart/
[О]=TOYOTA=[О] ランドクルーザー

Аватар користувача
MOTOR
Повідомлень: 1000
З нами з: 11 вересня 2012, 23:21
Ім'я: Seruy
Авто: Y60 Gorbachev
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Двадцятилітровий Cтандарт

Повідомлення MOTOR » 11 квітня 2016, 21:32

Цікаво


Повернутись до “Спорядження”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість