От нарешті появилась хвилька зробити мікро звіт.
В двох словах = хочу ще
Отож як воно було.
Накидавши приблизний план поїздки на
гугль мапі, заливши все шо треба на ноут, спакувавши повний багажник всякого відпочинкового гімна рано в пятницю рушили в напрямку Тернополя. В обовязкових планах було заїхати в печеру Кришталева (подорозі туда), далі на Дністер, далі в Камянець Подільський замок (подорозі назад) і може в Хотин замок. Від Винник і так кілометрів зо 20-30 дорога в негарному стані + купа машин і фур, які заважають рухатись в свому темпі, далі ніби полегшало і мож було їхати 80-120. Так і доїхали до села Кривче в якому по GPS без особливих труднощів найшли місце звідки водять в печеру Кришталева.
Там все досить гарно обладнано для прийому немалих груп туристів: є де почекати початку екскурсії, випити пива і посмажити мяса. І сама Кришталева печера пристосована до відвідин звичайними людьми: проведено всітло по оглядовому маршруту, широкі коридори, високі стелі, великі зали. По ній цьоці ходять на каблуках, що є не типовим для такого типу часопроведення (в наприклад Млинках немає таких маршрутів). Дочекавшись поки вийде попередня група, ми рушили. В печері постійні +10 і 80% вологи.
По таким коридорам доводилось пересуватись.
Кристалики.
Є там купа величезних плафонів.
І чудернацько вимитої водою породи.
Надивившись на всі ці красоти і наслухавшись наркоманських історій від гіда, вийшли ми на світ божий, перекурили і стали їхати далі.
І тут нас чекав подарунок від Гарміна ... Для навігації користувались Сас-Планетою на нетбуці, а GPS координати для неї бралися з туристичного навігатора Гарміна (там віртуальний ком порт). Вот останній (гармін) сказав шо не видно йому сателітів зовсім і навсігда. Благо якндекс навігатор з картою України є на мобілі, по ньому і доїхали до Камянця-Подільського. Там жеж яндекс підказав де є Челентано, а в челентано був інтернет
Важливо було реанімувати роботу навігації, бо в ній було забито основні точки для огляду чи ночівлі. Після прошивки гарміна і повного резета - він так і не ожив, але гугль підказав шо є софтина для айфону яка публікує GPS позицію по TCP\IP (каоротше вайфаю), а на науті її може перетворити в COM порт (то шо треба Сас-Планеті) інша софтина. Після танців з бубном все спрацювало і ми поїхали далі
Дорога з Кмянці-Подільського така собі. Отак ми нею їхали їхали і виїхали до річки. Трохи потикавшись по потенційних цікавих для ночівлі місцях (де вже або хтось трактор мив, або просто не було зїзду) виїхали на одне мальовниче місце біля с Врублівці.
Краєвид так нічо.
Там довелось трохи спуститись по серпантину.
Який вивів до самої річки.
Там і розклались і заночували, незабувши віпити закарпатського і безрезультатно порибачити
Другого дня до нас спустились місцеві вуйки на шосі (виявляється там був трохи простіший зїзд). На моє питання про то: а шо якшо дощ? - вони сказали шо мають ланцюги і опит
На тому з ними і тим чудовим місцем попрощались. Рушили на Бакоту (наголос на А). А там в кожних кущах по десять пузотерок і купа людей. Вирішили трохи повернутись і переїхати на Острів. До нього теж був складніший спуск і відповідно менше народу.
Подорозі ще в якомусь селі вдалось знайти хату (магазином це не назвеш), де бабка продавала МІСЦЕВЕ ПЄВО НА РОЗЛИВ!
(благо було з собою пару пустих 2л баклах)
Як до Острова доїхали не памятаю, всь дорогу думав про МІСЦЕВЕ ПЄВО НА РОЗЛИВ! ...
А природа там так нічо, і місця для риболовлі є (повіли люди).
Отакі там ночі (на фото місяць) минають під покльовки окунців і МІСЦЕВЕ ПЄВО НА РОЗЛИВ!
Третього дня треба було вже пакуватись, їхати домів. Ну подорозі гріх не вступити (хоч я іне любітєль того) до замку в Камянці-Подільському.
Отакий він здалека.
А то поближче.
Місцеві пацани.
Далі поїхали і приїхали додому.
Амінь.
Трошки більше знимок мож подивитись
на пікасі.
Доречі на гугль мапі жовтим - то там де ночували, але це не трек (про всяк випадок попереджаю).
Вот і казочці кінець, а хто дочитав може сміло віпити (ну ви вкурсі)
і хоча в Грузії багато ще незвіданих місць,то це можна поправити, а місця незвідані на Україні -це непоправима втрата.Тому кожен такий звіт допомагає побувати там, де не був.Діді мадлоба(велике дякую)!!!!!!!!!!!!!!!!!
