Позичте туристичний рюкзак

[Denon]

Як вдався похід? Де були, шо бачили?

[звездочет]

Як вдався похід? Де були, шо бачили?

Пройшли за 4 дні весь чорногірський хребет. Невеличка розповідь про похід.
Стартували ми з села Дземброня в суботу зранку.

Перші метри підйому мені давались дуже важко. Цілий день в нас був набір висоти. Піднімались на хребет.

Це було суперове місце. Частина подорожі першого дня пролягала через ліс по камяній доріжці. Здавалося ніби хтось навмисно виклав ці камені. Йти було набагато легше в тіні дерев.

Нарешті перша вершина - гора Вухатий камінь.

Як ви думає що це за туман в далині? Правильно - злива. Вона нас переслідувала і таки догнала. Правда до того часу ми вже дійшли до пешого місця стоянки і розклали палатки. Тому вона нам не була страшна.

Там в далині видно наша перша мета - гора Піп Іван і астрономічна обсерваторія на ній. На неї ми пішли наступного дня зранку.

Мене назначили розпалювачем вогню, з чим, на мою думку, я впорався на відмінно. А от повар з мене не вийшов. Макарони, які доручили мені варити - розварились Але всеодно були дуже смачні.

Ось вона перша наша гора з трьох найвищих в Україні - Піп Іван. Висота 2028 метрів над рівнем моря.


Який би я був оффроудер, якби не знайшов болота. І звісно залишив у ньому свої сліди. Нажаль воло виявилось не глибоким

Там вдалині видно нашу наступну мету - Говерла.

А це - Гутин-Томнатик. 2016 метрів н.р.м. Біля нього ми зробили другу нашу стоянку. На слідуючий день ми її також підкорили.

А ось і підніжжя Говерли. В день, понеділок, коли ви на неї піднімались, був найдовший наш маршрут. Перед нею ми піднялись на дуже круту, хоч і невисоку гору. Вона мене виснажила повністю. Я вже думав що не вийду на Говерлу. Але з'ївши пів плитки шоколаду, до мене частково повернулись сили і я всетаки підкорив найвищу гору України.

Якщо не помиляюсь, за моєю спиною, трошки справа гора Петрос. Нам казали, що в порівнянні з Петросом, підйом на Говерлу - прогулянка по полонині.

Ось тут, біля Петроса ми заночували втретє. Завтра нас чекав затяжний крутий камянистий підйом. Вечером було видно де-не-де мерехтячі вогники.Було дуже гарно. Нажаль мій фотоапарат не міг цього зафіксувати. Ми подумали, що це вогні, які розпалити інші туристи. Насправді це були вогні в будинках якогось гірського села.

Ще пів години тому, трохи нижче цієї дороги ми снідали

І ось вершина Петроса. Це краєвид з неї. Підйом виявився не таким складним. Можливо через те, що ми ночували біля самого його підніжжя і зранку добре поснідавши і відпочивши почали підйом. За годину часу ми були на вершині. Звідси було видно весь наш пройдений маршрут - від г. Піп Іван до Говерли.

Далі було дуже легко. Йшов постійно спуск. Рюкзаки полегшали без їжі. Ми не йшли а бігли. Принаймі я Ці майже 20 кілометрів(5.5 до біостаціонару і 14 до квасів) ми подолали за 4.5 годин. Хоча, по моїм розрахункам, з нашим темпом ми пройшли набагато більше. Не довіряю я цим вказівникам. Втоми вже не було. Тільки боліли ноги. Але це було терпимо. Головне не можна було зупилянись навіть на хвилину. Бо тоді м'язи на ногах дубіли і було дуже незручно йти А далі село Кваси, в якому ми о 1.30 ночі сіли на поїзд і поїхали у Львів.

Враження від походу прекрасні. На слідуючий рік обовязково піду ще. Можливо і не один раз, якщо буде з ким. Вже обрав рюкзак, який буду купувати.

[AM]

Зачот, молодець! Тільки тойво - якщо рубали жереп, це вроді як не дуже добре.
Подивився фотки, і знову туди хочу . Дасть Бог поїду скоро

[автобат]

КЛАС!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Я Вам білим заздрю. Мрію піти сам десь пішкі.Недавно в горах зустріли мужика з Днепра, якого група гірських туристів відшила за те, що він акурат моеї комплекції. Так він один пішов і ще й скоріше переходив, ніж його група. Вісім днів. Я просто від нього ся ташшу. Я б ризікнув десь на маленьку гірку для початку піти. Старуват - знаю; жирний - знаю... а спробувати хотца.

[ярко]

КЛАС!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Я Вам білим заздрю. Мрію піти сам десь пішкі.Недавно в горах зустріли мужика з Днепра, якого група гірських туристів відшила за те, що він акурат моеї комплекції. Так він один пішов і ще й скоріше переходив, ніж його група. Вісім днів. Я просто від нього ся ташшу. Я б ризікнув десь на маленьку гірку для початку піти. Старуват - знаю; жирний - знаю... а спробувати хотца.

та ти просто гониш....старуват...жирнуват.... якщо хоцца-АЛГА!!!!

[автобат]

А я не казав, що не попруся

[ярко]

А я не казав, що не попруся

а це-по нашому!!!! то біжи позичай рюкзак,бо тема про це а як надумаєш походити по Кавказу-в мене є класний рюкзачок для тебе.

[max]

Ігор: молодці, ціла чоногора - це круто. Доречі де озера? І ше тойво, треба мати на банду пальник, ну і макарони брати мівіну яка скоро готується (економія дрів\газу), або італійські - які не розварюються

Сергійко: то йдем вгори, можу Вам запропонувати нескладні місця

І вопше доречі тойво: може зробим клюбну вилазку вгори, ну так шоб не всьо автом, а тіко трохи, а далі на своїх двох, хто за?

[Denon]

Ігор: молодці.
І вопше доречі тойво: може зробим клюбну вилазку вгори, ну так шоб не всьо автом, а тіко трохи, а далі на своїх двох, хто за?

Я ЗА!!!
Сергій - ти хлопець хоч куди - КОЗАК!!! Як каже АМ - "Атставіть упаднічєскіє настроєнія" .
По підйому, щоб було під силу і не затяжко :
1. Пішу вилазку можна планувати так, щоб не на Еверест підніматися, а докуди вийдеш і щоб того ж дня вернутися в табір - тоді не прийдеться на собі "всю хату" тягти, а тільки канапки і шось типу того.
2. зранку алкоголь (навіть пиФо) не вживати і не наїдатися "до отвала", бо дуже сильно розслабляє - легкий перекус (можна ше шось в невеликій кількості типу ізюму, смаженого арахісу, хто любить - кусочок халви (то все - потужні енергетики), а випити можна трошки взяти з собою, щоб наверху випити і заїсти, бо вниз легше йти.
3. Перший день найважчий в плані зміни ритму роботи організму від сидячого до навантаження, тому без фанатизму - СВОЇМ!!! темпом а не в ритмі погоні, з передишками за потребою, кроки в такт диханню і щоб дихалку не збивати - не триндіти на підйомі.
4. Довжина кроку теж по своїх можливостях - чим крутіше, тим коротший крок

[Denon]

І ше тойво, треба мати на банду пальник

До речі - шодо пальника - в КОМАНЧЕРОві продається супер штучка - такий собі дровяний примусок з турбо наддувом - маленький, легенький і розборний (як матрьошка), тобто компактний. Я коли перший раз побачив - подумав, шо то китайське барахло, а як побачив в дії, то побіг і відразу собі купив (коштує 350 грн. але то менше від газового і він дійсно того вартує). Являє собою циліндр без дна (з решіточкою внизу) з подвійними стінками- не дає вітру збивати тепло всторону . Збоку довішується менший циліндр з моторчиком і вентилятором, двома батарейками і тумблером - нагнітає повітря для ліпшого горіння. ККД - шалене - на кількох шишках чайник закипятить. Працює на маленьких прутиках, трісках, шишках - дрібноті всякій (але треба постійно підкидати) - їсти вариться елементарно, важить і займає місця мізерно, балон з газом і сокиру носити не треба.

[max]

Батарейками кажете ... А є ше така штука, по типу схожа, яка від вогню ше й мобілку заряджає: http://biolitestove.com/

[звездочет]

Ось ссилка на решту фоток https://plus.google.com/u/0/photos/1002 ... 7643424593.

Доречі де озера?

Несамовите сфоткав, а от те, що біля Гутин-Тумнатика забув. Більше озер там ніби не було.

І ше тойво, треба мати на банду пальник, ну і макарони брати мівіну яка скоро готується

Це все мали. Пальник використали тільки раз для чаю і в останній день в обід запарили мівіну. Решта все на вогні.

Подивився фотки, і знову туди хочу . Дасть Бог поїду скоро

Куди? На Чорногірський хребет? Там доріг немає. Тільки на Піп Іван, є до підніжжя Говерли, і бачив дорогу на сам Петрос. Решта все пішки.

[звездочет]

І вопше доречі тойво: може зробим клюбну вилазку вгори, ну так шоб не всьо автом, а тіко трохи, а далі на своїх двох, хто за?

Я також за.

[AM]

Куди? На Чорногірський хребет? Там доріг немає. Тільки на Піп Іван, є до підніжжя Говерли, і бачив дорогу на сам Петрос. Решта все пішки.

На попі івані і петросі був машиною. Але я мав на увазі пішки по тому хребту. Там є ще одне мальовниче озеро на попі івані, називається марічейка, але ви до нього не йшли.

2Мах - девайс просто взрив мозга. До чого техніка дійшла. Але ті бабки я б за нього не дав.

[автобат]

Представляю свій звотозвіт.
Надівівся я Ігоркувих фоток і вирішив окончательно зродити свое піше сходження.
Іхав нині громадстьким транспуртом на роботу. Доїхав до пл. Петрушевича. Далі , взваливші рукзак з ябками на плечі пошурував на вул Харківську( р-н Личаківської, троха вище винниківшького базару). Заніс ябка свому дорогесенькому онуку. Постояв, почухав репу і двинув на свою ПЕРШУ за останні років 5 верхівку. ВИСОКИЙ ЗАМОК. Язік віпав на плечі, але я не здавався. Я впевнено і бадьоро крокував до гори.Сягнувші чубка замкового перевалу я не зпинився навіть покурити і стремглав вирушів вниз на рогачку до місця свуеї руботи..
Ось так, мужньо і без задишки я подолав нині свій пробний маршрут перед виходом на Ігровець з протилежної сторони. Переконавшь - я ще здібний підкорювати більш високи верхівки!
Всіх цілюю щільно