Поїздка на Пікуй
Правила форуму
Будь-яка комерційна діяльність тільки в Куплю-продам
Будь-яка комерційна діяльність тільки в Куплю-продам
- krust
- Повідомлень: 548
- З нами з: 24 жовтня 2013, 21:13
- Ім'я: Павлік
- Авто: Deep 4WD , SUBARU Legacy
- Контактна інформація:
Re: Поїздка на Пікуй
Ой куплю собі спальник тільки той поїду точно зимою вже!!!)
Погода була чудова!!! Просто супер! Крєни теж такі файні) Було місце де ну єлі проліз, коли вже спускався, пропустив спуск тай поїхав далі, десь може міліметрів по 4-5 з кожного борту. Ну в тих траншеях в селі тому, дощ видно недавно впав, вот і в калюжі бабахнув, об підрамник, і міст, на якому він тримається, бабахнув мені об картер. Думали що робити, але вирішили закупити масла, тай поїхали на Львів. Вихідні сто не працювали вже, тай темніє швидко. Заїхали на дачу, там вже зварили бограч, пожарили шашлик, тай лягли спати.
Криєвиди супер!
Погода була чудова!!! Просто супер! Крєни теж такі файні) Було місце де ну єлі проліз, коли вже спускався, пропустив спуск тай поїхав далі, десь може міліметрів по 4-5 з кожного борту. Ну в тих траншеях в селі тому, дощ видно недавно впав, вот і в калюжі бабахнув, об підрамник, і міст, на якому він тримається, бабахнув мені об картер. Думали що робити, але вирішили закупити масла, тай поїхали на Львів. Вихідні сто не працювали вже, тай темніє швидко. Заїхали на дачу, там вже зварили бограч, пожарили шашлик, тай лягли спати.
Криєвиди супер!
- razin
- Повідомлень: 105
- З нами з: 03 серпня 2014, 15:57
- Ім'я: Роман
- Авто: Dodge Ram 1500 недопривод недомотор.
Re: Поїздка на Пікуй
круто!
- krust
- Повідомлень: 548
- З нами з: 24 жовтня 2013, 21:13
- Ім'я: Павлік
- Авто: Deep 4WD , SUBARU Legacy
- Контактна інформація:
Re: Поїздка на Пікуй
https://plus.google.com/u/0/photos/1123 ... 4873697969
Ще шось нафоткали. Правда осiнню дуже гарно!
Ще шось нафоткали. Правда осiнню дуже гарно!
- razin
- Повідомлень: 105
- З нами з: 03 серпня 2014, 15:57
- Ім'я: Роман
- Авто: Dodge Ram 1500 недопривод недомотор.
Re: Поїздка на Пікуй
Красота!krust писав:https://plus.google.com/u/0/photos/1123 ... 4873697969
Ще шось нафоткали. Правда осiнню дуже гарно!
- ZUB
- Повідомлень: 1175
- З нами з: 29 березня 2011, 23:07
- Ім'я: Ярослав
- Авто: Нісан Патрол
- Звідки: Великий Любінь
Re: Поїздка на Пікуй
молодці гарно зїздилиkrust писав:https://plus.google.com/u/0/photos/1123 ... 4873697969
Ще шось нафоткали. Правда осiнню дуже гарно!
- автобат
- Повідомлень: 4392
- З нами з: 24 січня 2008, 18:30
- Ім'я: Занін Сергійко Миколайкович
- Авто: Mitsubishi L 200 на звіско Буцефал
- Звідки: Львів
- Контактна інформація:
Re: Поїздка на Пікуй
Не бачив, Павлік. Мені тре до писка підойти, бо так я не уважний.Ну добре, що на Руський Путь виїхав. На сам верх хребта?
Умейте пить, умейте жить и все от жизни брать. Ведь все равно, друзья мои придется помирать
- krust
- Повідомлень: 548
- З нами з: 24 жовтня 2013, 21:13
- Ім'я: Павлік
- Авто: Deep 4WD , SUBARU Legacy
- Контактна інформація:
Re: Поїздка на Пікуй
Майже, потім побачив скло побите(не дай бог) на землі тай думаю ітак хватіт з жипа того) метрів 100 не доїхав.
Re: Їздив на Пікуй
Розкажу вам історію як ми їздили на Пікуй. Одного разу прочитав на форумі
Щоб раніше бути в Либохорі, з дому виїхали біля шостої ранку. Погода була хороша, дорога суха тому до Карпат ми доїхали досить швидко. Правда Гори нас зустріли не дуже привітно, з Нижнього Синьовидного почався туман, навіть “гуцули”, вдіті у вишиванки, не дуже нам посміхались. Коли в’їзжали в Либохору небо вияснилось і Карпати постали перед нами у всій своїй красі. Калюжі на дорозі підказували, що недавно тут падав дощ... Проїжджаючи через село почали шукати дорогу на Руський Путь. Пошук вівся двома методами: перший - за допомогою смартфона, який то не бачив нашого місця знаходження, то показував трек по якому треба вертатися на трасу Київ-Чоп і підніматись зі сторони Закарпаття (плюс~70 км) або дорогу, яка була на екрані але на місцевості її реально не існувало. Другий метод – допомога місцевого люду… тут ще складніше, опитавши приблизно 5-6 “респондентів” (причому склалося враження, що вони всі з різних місцевостей бо розказували всі по-різному, єдине в чому вони були одностайні, то це запитання до нас: “На Ниві ? на тихвово кулесах??? нєєєєє… тілько жипом” ), я зрозумів, що в нас є три варіанти:
1) поснідати десь під горою біля смереки, наробити фоток і вертатись додому;
2) лишати авто в когось на подвір’ї і підніматись на Пікуй пішки (цей варіант не відповідає нашій цілі);
3) все ж таки пробувати…(доречі тільки один з них, глянувши на наші колеса, посміхнувся і сказав, що в ночі падав дощ, тому буде важко але пробувати можете і підказав нам, на його думку єдину дорогу якою ми зможемо піднятись на Руський Путь).
Дорога ця починалася в самому кінці Либохори, з подоланя першої непростої ділянки(було досить слизько), з лісу. Помалу, в натяжечку, без зупинки, проїхавши ліс, вже на відкритій місцевості почали підйом на перевал. Доїхавши до вершини хребта, зупинились щоб помилуватись красотами КАРПАТ ну і звичайно фото... Цікаво було спостерігати за хмарами, які постійно рухались і тим самим створювали неймовірні пейзажі на схилах. Сонце через хмари по черзі проривалось, то на Львівщину, то на сонячне Закарпаття. Попереду перед нами простягнувся Руський Путь, а в далині виднілась наша ціль – г.Пікуй. Захопившись їздою по вершині хребта та зупинками на його верхів’ях ми і не здогадувались, які пригоди нас чекають попереду.
В одному місці дорога повела нас вниз. Там зустріли місцевих аборигенів, які цілими групами збирали ягоди. Вигляд в них був як в готів: губи чорні-чорні, а самі худющі і втомлені. Сюди вони добирались або на фірі, або на автомобілі невідомого походження і моделі. Мило побесідувавши з ними, наслухавшись їхньої веселої і щирої говірки, розпитавши, що вони збирають і чи добре ми їдемо, я зрозумів, що нас чекає ще одне випробування – ЛІС!!!!!!
Під’їхавши до ЛІСу , оглянувши першу калабаню, я “пойняв же буде тєжко”. Що робити? Проїхавши такий відрізок шляху, до Пікуя залишалось зовсім мало, тим більше, що Гора була в нас як надолоні... ех була-небула. Ситуацію погіршувало ще й те, що вночі падав дощ і ділянка в ЛІСі була з глибокими калюжами, мокрим камінням і слизькими коліями, а також ... ось ці колеса Перескакуючи з колії-в колію, долаючи яму-за ямою, слизькаючись з каменя-на камінь, добре пропотівши, відчувши ду…у в милі так ми добрались до крайньої ділянки шляху на Пікуй. Реально було страшно в тих місцях, де Нива йшла боковим крєном.
Коли їхав через ЛІС то тішив себе думкою: якщо засяду то недалеко паслись коні і фірман мене витягне, ага витягне … як витягне, коли я навіть трос буксировочний забув вдома. Зато взяв лопату, лопата то добре, але в болоті, в піску, в глині. А в горах, де 5 см. глини, а дальше камінь… ну хіба що – лопатоперфоратор.
Ось ВОНА, вже перед нами, аж не віриться. До самої Гори ми не доїхали, причина смішно-банальна … я не знав скільки в баку бензи. В Ниві датчик працює так: коли їдеш вниз – повний бак, коли вверх – горить лампочка. З метою економії бюджетних коштів (пального), а також щоб зайвий раз не дразнити фортуну (запасної каністри тоже не було), Ниву залишили біля підніжжя і прогулюючись піднялись на вершину г.Пікуй. На Горі в цей День було дуже багато людей, всі як правило піші туристи, на авто ми були одні. Люди веселились, фотографувались, пили…закусували у і звичайно співали пісень. Погода була цьому сприятлива. Перепочивши, насолодившись гарними краєвидами, надихавшись свіжим карпатським повітрям ми потихеньку почали спуск з Гори. Доїхавши до ЛІСУ побачили дорогу, яка вела вправо-вниз. Її початок виглядав досить цивільним і ми подумали, що то об’їзд злої ділянки в ЛІСі Але…але… то була дорога. яка вела до В.Гусиного. Спочатку йшло як по-маслу, а далі … Добре, що катулятись треба було тільки вниз, бо вверх Нива би точно крякнула. Там де ширини колісної бази вистачало, колію проходили поверх неї, а в інших місцях приходилось викладати її каменями як бруківку. В місцях де вода повимивала дорогу, великі камені прийшлось вигрібати вручну (треба мати великий кліренс – то сила). Добре попотівши, трохи підкачавшись, так ми нашу Ниву скотили до села Верхнє Гусине.
УРА!!! І ми побачили того Пікуя. Не зважаючи на деякі труднощі, легкий перебдзик, ми з підвищеним рівнем адреналіну, масою позитивних емоцій, приємно вражені від побаченого, щасливі і радісні повернулись додому.
Більше фото тут
Відеонарізка з поїздки:https://youtu.be/YhOaCpKB6oE
P.S. Гарних всім поїздок на Пікуй!!!
і знаєте, мене таки заділо за живе. Щоб замалювати білу пляму історії було прийнято рішення чим поскоріше з’їздити на Пікуй. То було перед Днем Незалежності, тому з патріотичних міркувань вирішили їхати саме в цей день.sl.vin писав:Кто не был на Пикуе тот не Пикуя не видел!!!
Щоб раніше бути в Либохорі, з дому виїхали біля шостої ранку. Погода була хороша, дорога суха тому до Карпат ми доїхали досить швидко. Правда Гори нас зустріли не дуже привітно, з Нижнього Синьовидного почався туман, навіть “гуцули”, вдіті у вишиванки, не дуже нам посміхались. Коли в’їзжали в Либохору небо вияснилось і Карпати постали перед нами у всій своїй красі. Калюжі на дорозі підказували, що недавно тут падав дощ... Проїжджаючи через село почали шукати дорогу на Руський Путь. Пошук вівся двома методами: перший - за допомогою смартфона, який то не бачив нашого місця знаходження, то показував трек по якому треба вертатися на трасу Київ-Чоп і підніматись зі сторони Закарпаття (плюс~70 км) або дорогу, яка була на екрані але на місцевості її реально не існувало. Другий метод – допомога місцевого люду… тут ще складніше, опитавши приблизно 5-6 “респондентів” (причому склалося враження, що вони всі з різних місцевостей бо розказували всі по-різному, єдине в чому вони були одностайні, то це запитання до нас: “На Ниві ? на тихвово кулесах??? нєєєєє… тілько жипом” ), я зрозумів, що в нас є три варіанти:
1) поснідати десь під горою біля смереки, наробити фоток і вертатись додому;
2) лишати авто в когось на подвір’ї і підніматись на Пікуй пішки (цей варіант не відповідає нашій цілі);
3) все ж таки пробувати…(доречі тільки один з них, глянувши на наші колеса, посміхнувся і сказав, що в ночі падав дощ, тому буде важко але пробувати можете і підказав нам, на його думку єдину дорогу якою ми зможемо піднятись на Руський Путь).
Дорога ця починалася в самому кінці Либохори, з подоланя першої непростої ділянки(було досить слизько), з лісу. Помалу, в натяжечку, без зупинки, проїхавши ліс, вже на відкритій місцевості почали підйом на перевал. Доїхавши до вершини хребта, зупинились щоб помилуватись красотами КАРПАТ ну і звичайно фото... Цікаво було спостерігати за хмарами, які постійно рухались і тим самим створювали неймовірні пейзажі на схилах. Сонце через хмари по черзі проривалось, то на Львівщину, то на сонячне Закарпаття. Попереду перед нами простягнувся Руський Путь, а в далині виднілась наша ціль – г.Пікуй. Захопившись їздою по вершині хребта та зупинками на його верхів’ях ми і не здогадувались, які пригоди нас чекають попереду.
В одному місці дорога повела нас вниз. Там зустріли місцевих аборигенів, які цілими групами збирали ягоди. Вигляд в них був як в готів: губи чорні-чорні, а самі худющі і втомлені. Сюди вони добирались або на фірі, або на автомобілі невідомого походження і моделі. Мило побесідувавши з ними, наслухавшись їхньої веселої і щирої говірки, розпитавши, що вони збирають і чи добре ми їдемо, я зрозумів, що нас чекає ще одне випробування – ЛІС!!!!!!
Під’їхавши до ЛІСу , оглянувши першу калабаню, я “пойняв же буде тєжко”. Що робити? Проїхавши такий відрізок шляху, до Пікуя залишалось зовсім мало, тим більше, що Гора була в нас як надолоні... ех була-небула. Ситуацію погіршувало ще й те, що вночі падав дощ і ділянка в ЛІСі була з глибокими калюжами, мокрим камінням і слизькими коліями, а також ... ось ці колеса Перескакуючи з колії-в колію, долаючи яму-за ямою, слизькаючись з каменя-на камінь, добре пропотівши, відчувши ду…у в милі так ми добрались до крайньої ділянки шляху на Пікуй. Реально було страшно в тих місцях, де Нива йшла боковим крєном.
Коли їхав через ЛІС то тішив себе думкою: якщо засяду то недалеко паслись коні і фірман мене витягне, ага витягне … як витягне, коли я навіть трос буксировочний забув вдома. Зато взяв лопату, лопата то добре, але в болоті, в піску, в глині. А в горах, де 5 см. глини, а дальше камінь… ну хіба що – лопатоперфоратор.
Ось ВОНА, вже перед нами, аж не віриться. До самої Гори ми не доїхали, причина смішно-банальна … я не знав скільки в баку бензи. В Ниві датчик працює так: коли їдеш вниз – повний бак, коли вверх – горить лампочка. З метою економії бюджетних коштів (пального), а також щоб зайвий раз не дразнити фортуну (запасної каністри тоже не було), Ниву залишили біля підніжжя і прогулюючись піднялись на вершину г.Пікуй. На Горі в цей День було дуже багато людей, всі як правило піші туристи, на авто ми були одні. Люди веселились, фотографувались, пили…закусували у і звичайно співали пісень. Погода була цьому сприятлива. Перепочивши, насолодившись гарними краєвидами, надихавшись свіжим карпатським повітрям ми потихеньку почали спуск з Гори. Доїхавши до ЛІСУ побачили дорогу, яка вела вправо-вниз. Її початок виглядав досить цивільним і ми подумали, що то об’їзд злої ділянки в ЛІСі Але…але… то була дорога. яка вела до В.Гусиного. Спочатку йшло як по-маслу, а далі … Добре, що катулятись треба було тільки вниз, бо вверх Нива би точно крякнула. Там де ширини колісної бази вистачало, колію проходили поверх неї, а в інших місцях приходилось викладати її каменями як бруківку. В місцях де вода повимивала дорогу, великі камені прийшлось вигрібати вручну (треба мати великий кліренс – то сила). Добре попотівши, трохи підкачавшись, так ми нашу Ниву скотили до села Верхнє Гусине.
УРА!!! І ми побачили того Пікуя. Не зважаючи на деякі труднощі, легкий перебдзик, ми з підвищеним рівнем адреналіну, масою позитивних емоцій, приємно вражені від побаченого, щасливі і радісні повернулись додому.
Більше фото тут
Відеонарізка з поїздки:https://youtu.be/YhOaCpKB6oE
P.S. Гарних всім поїздок на Пікуй!!!
Краще гір, можуть бути тільки гори ... КАРПАТИ
- fox
- Повідомлень: 55
- З нами з: 18 жовтня 2016, 14:24
- Ім'я: Сергій
- Авто: Opel Frontera A (був ВАЗ 2121)
- Звідки: Луцьк
Re: Поїздка на Пікуй
DAKAR, гарна подорож і розповідь! А треку часом немає?
- Vovic
- Повідомлень: 232
- З нами з: 25 січня 2016, 14:58
- Ім'я: Володимир
- Авто: Нивко 2121 та Опель Омега В
- Контактна інформація:
Re: Поїздка на Пікуй
Чесно скажу... заздрю білою заздрістю... поїздка просто шикарна, на відео в декількох місцях аж трішки страшнувато... одне недобре, що Ви нічого наперед не сказали (не писали) я б просився в компанію... весь день 24.08 Нивко простояла в дворі...
Хлопці, Ви герої!!!, з таким протектором та й таку поїздку!!!, чесно скажу - шокований
Хлопці, Ви герої!!!, з таким протектором та й таку поїздку!!!, чесно скажу - шокований
Re: Поїздка на Пікуй
треку неє, за основу брали тут http://goo.gl/maps/5jWc (автор PILGRIM)fox писав:А треку часом немає?
на відео то фігня, а де дійсно жим-жим то там не до відеоVovic писав:на відео в декількох місцях аж трішки страшнувато...
Краще гір, можуть бути тільки гори ... КАРПАТИ
- fox
- Повідомлень: 55
- З нами з: 18 жовтня 2016, 14:24
- Ім'я: Сергій
- Авто: Opel Frontera A (був ВАЗ 2121)
- Звідки: Луцьк
Re: Поїздка на Пікуй
Дякую за трек! Наскільки я розумію далі проїхати нивою немає можливості? Потрібно повертатися тою самою дорогою?DAKAR писав: треку неє, за основу брали тут http://goo.gl/maps/5jWc (автор PILGRIM)
- Vovic
- Повідомлень: 232
- З нами з: 25 січня 2016, 14:58
- Ім'я: Володимир
- Авто: Нивко 2121 та Опель Омега В
- Контактна інформація:
Re: Поїздка на Пікуй
Хлопці величезне прохання, як знову хтось буде планувати нивою поїздку на Пікуй напишіть пліз!!! буду проситись в компанію, 2-3 машини завжди веселіше й надійніше ніж одна. Дякую.
- в один екіпаж трохи страшнувато... новачок я в бездоріжних справах
- в один екіпаж трохи страшнувато... новачок я в бездоріжних справах
- Vovic
- Повідомлень: 232
- З нами з: 25 січня 2016, 14:58
- Ім'я: Володимир
- Авто: Нивко 2121 та Опель Омега В
- Контактна інформація:
Re: Поїздка на Пікуй
ой знаю, розумію... їздили ми на Дністер... - в районі Журавенщини, вирішили Нивою добратись аж на місце ночівлі... а там лівий берег Дністра так, що гориста місцевість аж до самого берега ріки підходить... і така собі доріжка з однієї сторони стіна. з другої 25-30 м урвище, ну ми нічого собі та помаленьку і їхали, штурман попереду підказував як колеса вправо-вліво... кермо то з сторони стіни... ще більш-менш нормально...DAKAR писав:треку неє, за основу брали тут http://goo.gl/maps/5jWc (автор PILGRIM)fox писав:А треку часом немає?на відео то фігня, а де дійсно жим-жим то там не до відеоVovic писав:на відео в декількох місцях аж трішки страшнувато...
-на другий день повертались... а тепер вже водійська сторона від урвища була... ото дійсно жим-жим було...
- dtep
- Повідомлень: 28
- З нами з: 01 листопада 2014, 10:01
- Ім'я: Дмитро
- Авто: Suzuki Jimny
- Контактна інформація:
Re: Поїздка на Пікуй
Народ!
Є бажання на ці вихідні проїхатись на Пікуй. Одним днем.
МТ гума, трос та лебідка є. Може хто хоче теж составити компанію?
Є бажання на ці вихідні проїхатись на Пікуй. Одним днем.
МТ гума, трос та лебідка є. Може хто хоче теж составити компанію?